Розробки уроків
1. Інтегрований урок.
Предмети. Я і Україна. Громадянська освіта. Читання.
Тема. Від фортеці до славетного міста. Історичні пам’ятки
Харкова.
Мета. Познайомити з історією заснування міста і легендами, які з цим пов’язані, розширити і поглибити знання учнів про історичні пам’ятки Харкова; закріпити уміння виразно і правильно читати, визначати тему і мету твору; виховувати інтерес до пізнання історії рідного краю, любов до рідного міста.
Тип уроку: урок - заочна подорож.
Обладнання: ТЗН, ілюстрації історичних місць міста.
Хід уроку.
I.Організація класу.
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
1. Мотивація.
- Прочитайте тему, яка написана на дошці.
«Від фортеці до славетного міста. Історичні пам’ятки Харкова»
- Тож наша подорож рідним Харковом, де ви дізнаєтесь багато нового і цікавого, починається прямо зараз.
ІІІ. Робота над новим матеріалом.
1. Слухання напам’ять вірша М. Возіянова «Легенда про Харків». (читає напам’ять вчитель або підготовлений учень).
Легенда про Харків
Нам доля легенду дарує
Про Харків і назву його.
По Дикому Полю гарцює
Козацький отаман Харко,
Той гомін козацької слави
І герць пам'ятає Сумська,
Як краяли небо заграви,
Мов шабля Івана Сірка,
І містом ходив стоголосим
В задумі, як тиха вода,
Великий і мудрий філософ
Григорій Сковорода.
Легенда в минуле заводить,
Прадавнє минуле святе.
А сонце над Харковом сходить,
По Харкову свято іде.
Микола Возіянов
2. Бесіда.
- Як звали козака, який за однією з легенд був засновником Харкова?
- Які ще легенди про заснування міста знаєте?
- Скільки років Харкову?
3. Читання статті Мінаєвої Г.А. «Історія заснування міста».
Харків у прадавні часи
З давніх-давен вирувало життя на території, де зараз розташований Харків. Ще у глибокій давнині тут селились племена антів, скіфів, сарматів та інших народів, сліди яких таємничо загубились у історії. На околицях міста ще можна знайти залишки пам'яток тих часів — скіфських курганів та городищ. Найбільша пам'ятка тієї доби — залишки Донецького городища — знаходиться на території нинішнього Жовтневого району. Пізніше на місці Донецького городища оселялись слов'янські племена. Перші докази їх поселення на території нинішнього Харкова відносяться до III—V століть. Слов'янське плем'я сіверян, про що повідомляють давні літописи, селилось у цих краях з VIII століття. Пізніше Донецьке городище, як і весь край, занепало внаслідок спустошливих нападів татаро-монголів.
Історія заснування міста
Багато таємниць пов'язано з походженням назви міста Харків. Дуже популярною є легенда про засновника міста Харитона. Начебто на місці сучасного Харкова один із заможних українців заснував хутір. Ім'я цього чоловіка було Харитон, а по просторіччю — Харко. За його ім'ям стали називати Харків хутір. Поступово поруч з ним стали селитися нові переселенці, хутір перетворився на слободу, а потім на місто. На жаль, подробиць про Харка, крім того, що він був, не залишилось. Але сама легенда пережила не одне покоління.
Більш достовірними є свідчення про Івана Каркача — першого харківського осадчого. Осадчими називали ватажків переселенців, які приводили українців на вільні від панування польських поміщиків землі. Першу партію переселенців, що осіли на височині біля річок Харків та Лопань, очолював козак Іван Каркач, виходець з України. Існує версія про те, що ім'я Івана Каркача могло дати назву місту. Літера «К» у прізвищі Каркача поступово могла перейти у літеру «X» і Каркач міг перетворитись на Харкача, а назва поселення — на «Харків».
Деякі історики вважають, що назвою міста стало перетворене з часом слово «Шарукань».
Дуже романтичну версію щодо заснування міста подає Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, чиї предки були серед перших поселенців у нашому краї. Втікаючи від переслідувань з Києва, де владарювали поляки, Андрій Квітка (засновник майбутнього роду Квіток) разом з дружиною та вірними козаками обрав надзвичайно мальовниче місце, де заснував хутір, назвавши це поселення Основою.
Найбільш вірогідною видається думка про те, що місто отримало своє ім'я від назви річки Харків. Адже назва річки старша від назви міста. Вона зустрічається у письмових джерелах ще до виникнення поселення.
4. Перегляд документального фільму про заснування Харкова (3 хвилини). (Додаток, слайди № 1-2)
5. Бесіда. (Додаток, слайди № 3-5)
- Хто був засновником міста за легендою письменника Г.Ф. Квітки-Основ’яненка?
- З чого розпочалося будівництво Харкова?
- До якої думки щодо заснування міста схильна більшість вчених – істориків?
6. Ознайомлення з історичними пам’ятками (соборами) Харкова.
Розповідь учителя або підготовленого учня, яка супроводжується слайдами з зображенням соборів. (Додаток, слайди № 6-9)
Найстаріша кам'яна споруда міста Харкова, що збереглася з прадавніх далеких часів, — Покровський собор. Його висота — 48 метрів. Відомо, що побудували цей храм козаки. Згодом тут був заснований чоловічий монастир і перший вищий навчальний заклад — Харківський колегіум.
У давнину головним храмом міста Харкова був Успенський собор. Розташовувався цей собор на майдані, де в ті часи відбувалися зібрання городян, ярмарки, народні гуляння. Перший храм був невеликим за розміром і зроблений із дерева. Він згорів.
На тому ж місці пізніше побудували новий храм. За розмірами він був більшим, а за красою — неперевершеним, вирізняючись пишним оздобленням.
Дзвіницю собору збудували на честь перемоги у війні з Францією. Висота дзвіниці Успенського собору сягає 89 метрів. На її башті встановлено годинник.
Уже декілька століть ця вишукана споруда прикрашає наше місто.
Благовіщенський собор свою назву отримав на честь християнського свята Благовіщення Божої Матері.
У наші дні Благовіщенський храм є найбільшим і найбагатшим на Харківщині. Це головний собор, який називається кафедральним.
7. Ознайомлення з головною вулицею міста. (Додаток, слайди № 10-14)
Головна вулиця нашого міста – вулиця Сумська, яка іде від площі Конституції до центрального парку. Її довжина близько 7 км. Харків’яни з задоволенням подорожують цією вулицею, адже тут кожен може знайти відпочинок за інтересами: піти до театру чи до музею, погуляти в зоопарку чи в саду Шевченка, побувати на найбільшій площі Європи чи посидіти біля Дзеркального струменя.
8. Тести за матеріалами уроку. (Додаток, слайд № 15)
1. Назвіть повне ім’я козака, який за однією з легенд, був засновником Харкова.
2. З чого розпочалося будівництво Харкова?
3. До якої думки щодо заснування міста схильна більшість вчених – істориків?
4. Напишіть назву собору, який є найстарішою мурованою будівлею міста.
5. Який собор є кафедральним? Напишіть назву.
6. Напишіть назву собору, дзвіниця якого є найвищою в нашому місті.
7. На якій вулиці знаходиться дзеркальний струмінь?
8. Яку назву має площа Харкова, що є найбільшою в Європі?
ІV. Підсумок.
- Про що дізналися на уроці?
- Чому навчилися?
- Що запам’ятали?
V. Творча робота в групах.
а) розподіл завдань.
- Де б ви запропонували побувати гостям нашого міста, щоб більше дізнатися про Харків і гарно відпочити?
1 група – вболівальникам футбольних змагань, які приїхали з іншої країни;
2 група – родичам, які приїхали з села з дітьми молодшого шкільного віку;
3 група – знайомим, які приїхали з Києва з дітьми молодшого шкільного віку.
б) робота дітей в групах;
в) підведення підсумків роботи в групах.
2.Урок математики у 1 класі.
2.Урок математики у 1 класі.
Тема : склад числа 7. Дні тижня.
Мета: вивчити склад числа 7, вивчити
назви днів тижня, закріпити уміння складати і читати приклади на додавання,
порівнювати числа в межах 7, розвивати пам'ять, логічне мислення.
Рівень уроку: конструктивно-творчий.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
I. Організація класу.
- По дорозі до школи я зустріла
добру фею. Вона дізналась, що у нас в класі сьогодні будуть гості і подарувала
чарівну квітку, яка допоможе сьогодні на уроці.
Коли я заходила до класу, дмухнув вітерець і всі пелюстки розлетілися по
класу. Допоможіть, будь ласка, їх знайти. (Діти шукають пелюстки і приносять їх
вчителю. На пелюстках проставлені номери і завдання. Викладаю їх за порядком.
Коли завдання "пелюстки" виконано, чіпляю її на квіточку, яка висить
на дошці.)
II. Актуалізація опорних знань.
1. Усний рахунок. Перша "пелюстка".
-
Порахуйте від 8 до 14;
-
Порахуйте від 10 до 1;
-
Порахуйте від Юдо 20;
-
Назвіть "сусідів" числа 7, 11;
-
Порахуйте до 100 десятками.
Задачі.
1)
Посадив ведмідь в лісочку
6 берізок, 3 дубочки.
Рахувати сам не вмів
І зозулю попросив.
Почала вона літати,
Почала вона кувати,
Та не може полічить,
Ану ж ви допоможіть.
(6+3=9)
2) По дорозі зайчик біг,
ніс 6 яблук на обід.
Двоє впало, покотилось.
Скільки яблук залишилось?
(6-2=4)
2. Гра «Чарівна квіточка». Друга «пелюстка».
Повторення попереднього і наступного числа.
-
Яке число одержуємо, коли віднімаємо 1?
-
Яке число одержуємо, коли додаємо 1?
3. Порівняння і розв'язання. Третя "пелюстка".
- Порівняйте. На
дошці запис:
7.5 4.6 5.5 2.7
- Виберіть приклад, який можете розв'язати і розв'яжіть
його.
4+2= 3 + .=6
4. Конкурс
"Напиши цифру 7".
-
Пригадайте, що вивчали на
минулому уроці.
-
Подивіться на таблицю І
пригадайте, як правильно треба писати цифру 7. Двоє учнів виходять до дошки і пишуть цифру 7.
-
Хто запам'ятав віршик про цифру 7?
Цифра 7, мов кочерга, в неї, бач, 1 нога.
5. Письмо цифри 7 в зошитах.
III. Мотивація.
- Щоб правильно розв'язувати приклади
(без помилок) нам треба вивчити склад числа 7.
IV. Робота над новим матеріалом.
1. Склад числа 7.
1. Склад числа 7.
- Приготуйте 7 рахівних паличок.
7
|
|
6
|
1
|
5
|
2
|
4
|
3
|
3
|
4
|
2
|
5
|
1
|
6
|
- На кожному поверсі будиночка повинно бути 7 мешканців.
-
Кого оселимо вгорі? ( 6 та 1)
2. Робота за підручником. с.-44 № 6. Закріплюємо знання складу числа 7. -
Складіть за малюнками приклади і розв'яжіть їх. 3.Робота в зошитах с-25
- Розв'язуємо записані біля
ґудзиків приклади Кому важко, може порахувати ґудзики або
подивитися у таблицю на дошці.
4.Творча робота .5 пелюстка " Склади сам "
- Тепер нам треба скласти приклади на додавання з тими парами чисел, які є
у таблиці, але немає у зошиті.
1+6=7 2+5=7 3+4=7
5.Відгадування загадки. 6 пелюстка "Сім братів".
Нас семеро братів літами всі рівні, а іменами різні. (Дні тижня).
-
Який сьогодні день ?
-
Який був учора ?
-
Який буде завтра?
-
Який день розпочинає тиждень?
- Хто
може назвати всі дні тижня? 6. Читання вчителем вірша про дні тижня.
Вранці ми із добрим ділом
День вітаєм понеділок
Ніченька минула скоро,
Трудовий іде вівторок.
З ними спритна, молода
Поспішає середа
А четвертий день тепер
Називається четвер.
Діло добре ладиться,
Як настане п'ятниця.
Дома скрізь кипить робота
Як почнеться день субота.
А субота з хлібом-сіллю
Привела сестру - неділю.
Ось і тижневі кінець,
Хто трудився - молодець!
V. Підсумок:
- Що
вивчили на уроці?
-
Прочитайте таблицю.
-
Назвіть дні тижня.
3. Українська мова, 3 клас
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Складання розповіді за малюнком і кінцівкою
Мета. Вчити учнів складати
текст-розповідь за малюнком, поданим планом і кінцівкою; закріпити знання учнів
про текст, його будову, удосконалювати вміння добирати заголовок; закріпити
уміння знаходити засоби зв’язку речень у тексті; збагачувати активний словник
учнів; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи, дбайливе
ставлення до птахів, бажання допомогти їм взимку.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
I.
Організація
класу.
Пролунав уже дзвінок,
починається урок
II.
Мотивація.
III.Актуалізація опорних знань.
1. Фронтальне опитування.
-
Що таке текст?
-
З яких частин він складається?
-
Як слід писати кожну частину тексту?
-
Що можна дібрати до тексту?
2. Робота над засобами зв’язку в
тексті. Зошит, стор. 12, завдання № 1.
-
Прочитайте текст і скажіть, чому він має таку назву і чи розкриває назва
тему тексту?
-
Підкресліть слова, які є засобами зв’язку між реченнями.
3.Творча робота. Зошит, стор. 12,
завдання № 2.
- Самостійно прочитайте текст і вставте
пропущені слова, які є засобами зв’язку.
IV. Робота над новим матеріалом.
1. Бесіда. Робота за малюнком.
-
Роздивіться малюнок. Що і кого ви бачите на малюнку?
-
В яку пору року відбувається подія?
-
Як називаються птахи, що не відлітають в теплі краї?
2. Гра «Упізнай мене».
- За допомогою відгадок і
малюнків до них ви більше дізнаєтесь про зимуючих птахів.
1)
Шубка з синього
пушку,
Скаче в жовтім фартушку,
Чорний шарфик та шапчина,
Хоч маленька ця пташина,
Та корисна трудівниця.
Хто вона така?
(синиця)
2)
Лісовий птах із
довгим хвостом і чорно-білим пір’ям, що видає характерні звуки – скрекотіння.
(сорока)
3)
Вірно людям я
служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю (дятел)
4)
У червонім
фартушку
Птах стрибає по сніжку.
І розпитує синичку
Про найближчу годівничку (снігур)
5)
По дворах
стрибає, крихти збирає.
Ростом він маленький, сірий, чепурненький.
Справжній молодець. Хто він? (горобець)
6)
На колір –
сірувата,
на вдачу – хитрувата.
«Кар-р-р», - гукає,
Курчат лякає. (ворона)
-
Яка з цих пташок – гостя – прилітає до нас з півночі?
-
Якій пташці голод не страшний і чому?
3. Бесіда.
-
Чому велика кількість пташок гине цієї пори року?
-
Навіщо пташки перелітають взимку ближче до житла людей?
-
Що можна насипати для птахів в годівничку?
4. Фізкультхвилинка.
Скік, скік! Всі на гілки,
Розімнемо трішки спинки.
А тепер іще крилята,
Щоб могли швидко літати.
Прошу я усіх сідати,
Будем далі працювати.
5. Гра «Складіть пару».
-
З’єднайте назву пташки з її характерним звуком.
|
голуб
дятел
горобець
сорока
|
скрекоче
цвірінькає
воркоче
стукає
|
6. Робота над планом (усно).
На дошці план:
1) Яка пора року настала? Чому важко
стало жити птахам?
2) Що змайстрували діти для пташок?
3) Яку їжу приготували для пернатих
друзів?
4) Хто прилетів до годівнички?
На дошці опорні слова:
Пухнастий сніг, біла ковдра, важко знаходити, сумно цвірінькають, в пошуках
їжі, годівничку зроблено, повісили на дерево, насипали насіння, скликати
друзів.
7. Складання твору за планом і опорними
словами дітьми (усно).
8. Читання твору вчителем.
Пташина їдальня
Випав пухнастий білий сніг і
накрив ковдрою і дерева, і кущі, і травичку. Важко стало пташкам знаходити їжу.
Сумно цвірінькають горобчики, попискують голодні синички, перелітаючи в пошуках
їжі і, навіть, поважна ворона намагається знайти щось їстівне.
Хлопчик Рома показав татові на
сумних горобчиків:
-
Тату, чи можемо ми якось допомогти пташкам?
-
Так, можемо зробити годівничку, в яку щодня будемо сипати їжу для пернатих
друзів.
Того ж дня годівничку було зроблено. Повісили її на
дерево біля вікна, щоб можна було спостерігати. До годівнички прив’язали
шматочок несолоного сала для синичок, насипали сирого насіння, пшона, крихти
білого хліба.
Рома став біля вікна і спостерігав. Біля годівнички
нікого не було. Може, птахи бояться? Може, ще не звикли до цієї їдальні? Ось
підлетіла синичка, озирнулась, дзьобнула насінину і відлетіла. Почекала і
почала радо попискувати – скликати друзів. І ось їх вже ціла зграйка.
9. Самостійна робота учнів.
10.
Читання творів (2-3 учні).
V. Підсумок уроку.
- Який текст вчилися складати?
- Як можна допомогти птахам
взимку?
Немає коментарів:
Дописати коментар