четвер, 7 листопада 2019 р.

Мірошниченко В.А. Казка «Фарби Осені»



Казка «Фарби Осені»

Було у батька на імя Рік чотири доньки: Осінь, Зима, Весна і Літо. Всі вони любили малювати і часто сперечалися, бо кожній хотілося взяти фарби. І тоді батько установив чергу  і кожній доньці за її характером і вдачею подарував чарівні барви. З того часу кожна сестра панує три місяці поспіль, розфарбовує все навколо, а потім настає черга іншої.
Красуня Осінь дістала зі скрині свої улюблені чарівні фарби. Чи не засохли вони за ці довгі місяці чекання? Надворі ще панувала сестра Літо. Але Осінь так скучила за малюванням, що вночі вийшла тихенько з палацу і навшпиньках прокралась в парк. Вона кінчиком пензля підфарбувала у жовтий колір листячко струнких беріз.
Вранці художниця подивилася на плоди своєї роботи і залишилась задоволеною: в зелені коси беріз були вплетені золотаві стрічки з жовтого листячка. Це було так красиво!
Літо, обходячи володіння, теж побачила золотаві стрічки на березах і сумно зітхнула – її пануванню наставав кінець і треба було поступитися сестрі. Вона підійшла до Осені, вклонилася і стиха промовила: «Сестрице, настала твоя черга змінювати барви». Зраділа Осінь, подякувала, схопила пензлі і вибігла у парк.
Радіючи, сіла на галявині, уважно обдивилася навкруги, розгледіла кожне деревце, розвела фарби і почала їх змішувати. Для кожного дерева знайшла свій колір і сміливо почала працювати. Кленки стали жовто-гарячими, берези – зелено-золотистими, а у каштанів на гілках відкрились зелені коробочки і з них на землю , на радість малечі, посипались коричневі блискучі плоди - каштанчики. Горобина стоїть оранжева, прикрашена кетягами червоних ягід. А подивись на листя винограду! Воно і зовсім бордового кольору.
А дерева в садах не стала змінювати Осінь, - залишила на згадку про панування сестри Літа. Тільки листячко почало засихати і осипатися вниз. Так і лежить воно зеленими плямами на пожовклій зів’ялій траві. А на гілках червоніють солодкі яблука, жовтіють смачні груші, синіють соковиті сливи. Яка ж ти щедра, Осінь! Наповнила врожаєм і відра, і кошики, і комори. Нагодувала всіх: і людей, і тварин.
Затихають веселі співи пташок. Вони збираються у зграйки, щоб летіти у теплі краї.
Починають засинати осінні квіти, - рожеві айстри і білі хризантеми, даруючи всім свою останню красу. Осипається різнокольорове листячко, покриваючи землю барвистим килимом. Дерева впадають в дрімоту. Скоро вони заснуть довгим міцним сном.
Осінь закінчує своє панування.  Вона оглядає всі сади і парки, заглядає під кущі, проводжає пташок і складає чарівні фарби до наступного року.
А на порозі вже чекає своєї черги Зима.


Мірошниченко В.А.